щитник
щи́тник
I -а, ч., іст.
Ремісник, який виготовляв щити.
II -а, ч.
Назва деяких папоротей. Щитник болотний. Щитник гірський. Щитник остистий.
III див. щитники.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники.., тульники (“тули”-сагайдаки), щитники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- щитник — щи́тник 1 іменник чоловічого роду, істота ремісник щи́тник 2 іменник чоловічого роду, істота папороть щи́тник 3 іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
- щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах