щитник

щи́тник

I -а, ч., іст.

Ремісник, який виготовляв щити.

II -а, ч.

Назва деяких папоротей. Щитник болотний. Щитник гірський. Щитник остистий.

III див. щитники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники.., тульники (“тули”-сагайдаки), щитники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. щитник — щи́тник 1 іменник чоловічого роду, істота ремісник щи́тник 2 іменник чоловічого роду, істота папороть щи́тник 3 іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
  3. щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах