1. Орфографічний словник української мови

щитник

щи́тник 1

іменник чоловічого роду, істота

ремісник

щи́тник 2

іменник чоловічого роду, істота

папороть

щи́тник 3

іменник чоловічого роду, істота

комаха

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники.., тульники (“тули”-сагайдаки), щитники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. щитник — I -а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. II -а, ч. Назва деяких папоротей. Щитник болотний. Щитник гірський. Щитник остистий. III див. щитники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах