1. Словник української мови у 20 томах

щоглик

ЩО́ГЛИК, а, діал.

Щиглик (див. щи́глик¹).

– Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щоглик — що́глик іменник чоловічого роду, істота щиглик діал. Орфографічний словник української мови
  2. щоглик — -а, діал. Щиглик (див. щиглик I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щоглик — ЩО́ГЛИК, а, діал. Щиглик ( див. щи́глик¹). — Щоглик! Щоглик! — Дітки раді. — Щоглик! — тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (Граб., І, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах
  4. щоглик — Що́глик, -ка м. ум. отъ щоголь. Словник української мови Грінченка