1. Словник української мови в 11 томах

щоглик

ЩО́ГЛИК, а, діал. Щиглик ( див. щи́глик¹).

— Щоглик! Щоглик! — Дітки раді. — Щоглик! — тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (Граб., І, 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щоглик — ЩО́ГЛИК, а, діал. Щиглик (див. щи́глик¹). – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  2. щоглик — що́глик іменник чоловічого роду, істота щиглик діал. Орфографічний словник української мови
  3. щоглик — -а, діал. Щиглик (див. щиглик I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щоглик — Що́глик, -ка м. ум. отъ щоголь. Словник української мови Грінченка