щоглик
що́глик
іменник чоловічого роду, істота
щиглик
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щоглик — ЩО́ГЛИК, а, діал. Щиглик (див. щи́глик¹). – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- щоглик — -а, діал. Щиглик (див. щиглик I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- щоглик — ЩО́ГЛИК, а, діал. Щиглик ( див. щи́глик¹). — Щоглик! Щоглик! — Дітки раді. — Щоглик! — тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (Граб., І, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах
- щоглик — Що́глик, -ка м. ум. отъ щоголь. Словник української мови Грінченка