1. Словник української мови у 20 томах

юра

ЮРА́, и́, ж., геол.

Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі;

// Відклади цього періоду.

Найглибше юра занурена в районі Дністровського лиману, де поверхня їі лежить на глибинах понад 900 м нижче рівня моря (з наук. літ.);

Відпрацювання снаряду проводилось в інтервалі глибин 1507,2–1507,9 м у відкладах юри, представлених вапняками і доломітами (з наук.-попул. літ.).

Ю́РА, и, ч., розм.

Ю́ра крути́ти див. крути́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Юра — Юра́ 1 прізвище Юра́ 2 іменник жіночого роду гори в Західній Європі; регіон у Франції; кантон Швейцарії Орфографічний словник української мови
  2. юра — -и, ж., геол. Другий із трьох періодів мезозойської ери в історії Землі. || Відклади цього періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юра — юра́, ю́рський пері́од другий період мезозойської ери геологічної історії Землі (див. мезозой). Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. Від наззи гір Юра в Західній Європі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Юра — I кантон у Пн.-Зх. Швейцарії, в г. Ю.; 836 км2, 69 тис. мшк.; адміністративний центр Делемон; державна мова франц.; виробництво годинників, оптичного обладнання; вирощування зернових, розведення худоби. II... Універсальний словник-енциклопедія
  5. юра — Ю́РА, и, ч., заст.: От тобі́, ба́бо, й Ю́ра— уживається для вираження несподівано втраченої надії, припинення свободи дій і т. ін. ЮРА́, и́, ж., геол. Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі; // Відклади цього періоду. Словник української мови в 11 томах