юра
Ю́РА, и, ч., заст.: От тобі́, ба́бо, й Ю́ра— уживається для вираження несподівано втраченої надії, припинення свободи дій і т. ін.
ЮРА́, и́, ж., геол. Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі;
// Відклади цього періоду.
Найглибше юра занурена в районі Дністровського лиману, де поверхня їі лежить на глибинах понад 900 м нижче рівня моря (Геол. Укр., 1959, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Юра — Юра́ 1 прізвище Юра́ 2 іменник жіночого роду гори в Західній Європі; регіон у Франції; кантон Швейцарії Орфографічний словник української мови
- юра — ЮРА́, и́, ж., геол. Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі; // Відклади цього періоду. Найглибше юра занурена в районі Дністровського лиману, де поверхня їі лежить на глибинах понад 900 м нижче рівня моря (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- юра — -и, ж., геол. Другий із трьох періодів мезозойської ери в історії Землі. || Відклади цього періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юра — юра́, ю́рський пері́од другий період мезозойської ери геологічної історії Землі (див. мезозой). Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. Від наззи гір Юра в Західній Європі. Словник іншомовних слів Мельничука
- Юра — I кантон у Пн.-Зх. Швейцарії, в г. Ю.; 836 км2, 69 тис. мшк.; адміністративний центр Делемон; державна мова франц.; виробництво годинників, оптичного обладнання; вирощування зернових, розведення худоби. II... Універсальний словник-енциклопедія