юридичний
ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий.
Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі [поточні] інтереси, а врешті – перейшли на “приватне” (О. Кобилянська);
// Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції; правознавчий.
Радіщев склав ряд юридичних проектів і записок (з наук. літ.);
Юрко уже не ходитеме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець);
// Признач. для підготовки юристів.
Років десять тому Петро Антонович закінчив юридичний факультет Київського університету (М. Олійник).
2. Який має офіційне право на що-небудь.
“кріпосне право”, звичайно, було установою юридичною, але воно відповідало і особливій системі поміщицького (і селянського) господарства (з наук. літ.).
3. Прикм. до юри́ст;
// Який складається з юристів.
Значення в інших словниках
- юридичний — (який стосується правознавства) правничий. Словник синонімів Полюги
- юридичний — Правничий, правознавчий, (- рівність) правовий, п! ЗАКОННИЙ Словник синонімів Караванського
- юридичний — [йуриедичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- юридичний — Правничий Словник чужослів Павло Штепа
- юридичний — юриди́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- юридичний — -а, -е. 1》 Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. || Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції. || Признач. для підготовки юристів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юридичний — юриди́чний (від лат. juridicus – судовий) правовий, той, що стосується правознавства; ¤ ю-а особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки... Словник іншомовних слів Мельничука
- юридичний — ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта. Словник синонімів української мови
- юридичний — Юриди́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- юридичний — ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі інтереси, а врешті — перейшли на «приватне» (Коб. Словник української мови в 11 томах