1. Великий тлумачний словник сучасної мови

юридичний

юриди́чний

-а, -е.

1》 Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням.

|| Пов'язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції.

|| Признач. для підготовки юристів.

Юридичні гарантії — законодавчо закріплені засоби охорони суб'єктивних прав громадян і організацій, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку, інтересів особистості, суспільства і держави.

2》 Який має офіційне право на що-небудь.

3》 Прикм. до юрист.

|| Який складається з юристів.

Юридична консультація — відділення колегії адвокатів, завданням якого є подання допомоги населенню з правових питань.

Юридична особа — організація, підприємство, установа, окремий індивід, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юридичний — (який стосується правознавства) правничий. Словник синонімів Полюги
  2. юридичний — Правничий, правознавчий, (- рівність) правовий, п! ЗАКОННИЙ Словник синонімів Караванського
  3. юридичний — [йуриедичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. юридичний — Правничий Словник чужослів Павло Штепа
  5. юридичний — ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий. Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі [поточні] інтереси, а врешті... Словник української мови у 20 томах
  6. юридичний — юриди́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. юридичний — юриди́чний (від лат. juridicus – судовий) правовий, той, що стосується правознавства; ¤ ю-а особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. юридичний — ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта. Словник синонімів української мови
  9. юридичний — Юриди́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. юридичний — ЮРИДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. Зразу розмовляли ми про різні іспитові справи, юридичні цікаві питання, національні біжучі інтереси, а врешті — перейшли на «приватне» (Коб. Словник української мови в 11 томах