явище

Я́ВИЩЕ, а, с.

1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі.

Хімічні явища відбуваються як у нашому організмі, так і в навколишній природі (з наук.-попул. літ.);

Багато явищ, які відбуваються в земній атмосфері і у водній оболонці Землі, так чи інакше зв'язані з явищами, які відбуваються на Сонці (з наук.-попул. літ.);

Новгородський літопис правильний усіма своїми визначеннями, що стосуються астрономічних явищ. Вони узгоджуються з сучасними науковими даними навіть в місяцях та днях (з наук.-попул. літ.);

Все, що творилося навкруги в цьому гримучому хаосі, його не лякало і сприймалося ним досі скоріше не як війна, а як стихійне якесь явище, як, приміром, землетрус чи смерч в азіатських пустинях (О. Гончар);

// мед. Симптом, ознака якого-небудь захворювання.

[Мелешко:] Але гадаю, що це суто нервове явище .. Спробуйте поки ці таблетки – ручуся, біль моментально вщухне (І. Кочерга);

// філос. Зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті.

Суспільне явище.

2. Подія, факт, обставина.

Літак і електрика стали в колгоспному звичайним явищем (В. Кучер);

У школярки починається юність. У неї з'являються таємниці, яких вона не мала раніше. Явища й люди, і все навколишнє життя дістають тепер нову оцінку (О. Донченко);

Поряд з романами, які охоплюють більш-менш вузьке коло історичних явищ, в нашій літературі є й твори ширшого масштабу (з наук. літ.);

// Властивість, особливість кого-, чого-небудь.

Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості – і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський);

Активна участь у виборах – закономірне явище в суспільстві, де сам народ – повновладний господар своєї долі (з публіц. літ.);

// Сфера, галузь.

Для зручності я, за звичаєм, користуюся здебільшого термінами література і мистецтво, як назвами окремих явищ культури, хоча, само собою, література є, власне, складовою частиною мистецтва в широкому значенні слова (М. Рильський);

// Незвичайна, видатна людина; феномен.

Агатангел Кримський був явищем незвичайним і водночас закономірним (з наук. літ.);

// Рідкісна, виняткова тварина.

– З вашого, Григорію Тарасовичу, коня треба б негайно здерти шкуру, напхати соломою й виставити в музеї. Це – феноменальне явище (О. Довженко).

(1) Приро́дні я́вища <�Я́вища приро́ди> – ознаки, зміни, зумовлені, спричинені законами природи.

Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, – звичайне природне явище (С. Журахович);

Людина була ще безсилою перед явищами природи, не мала ні досвіду, ні навичок у роботі (з навч. літ.);

Жодне явище природи й суспільства не може виникнути, якщо воно не підготовлене попереднім розвитком інших явищ (з навч. літ.).

△ (2) Фізи́чні я́вища – вияв змін, перетворень, пов'язаний із фізичними процесами в природі.

Мабуть, важко знайти й поета, який не відобразив би у вишуканій поетичній формі природу і те, що звичайно називають фізичними явищами (з навч. літ.);

(3) Магнітомехані́чні я́вища.