1. Словник синонімів української мови

явище

Я́ВИЩЕ (те, що сталося, відбулося або наявне в дійсності), ПОДІ́Я, ФАКТ, ДІ́ЛО розм., З'Я́ВИЩЕ заст., З'ЯВИСЬКО заст. Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості — і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський); Розказував (майстер) одну подію зі свого життя (В. Стефаник); Тоді саме в столиці велике діло скоїлось. Старий цар умер (Панас Мирний); Гультяйство й п'янство були звичайним з'явищем у Польщі (І. Нечуй-Левицький); Чудне з'явисько тільки для непривичної людини, що тут (у Ялті) на осінь гори починають зеленіти (Леся Українка).

Я́ВИЩЕ (будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін. у навколишньому природному середовищі), З'Я́ВИЩЕ заст., З'Я́ВИСЬКО заст. Жодне явище в природі й суспільстві не може виникнути, якщо воно не підготовлене попереднім розвитком інших явищ (з підручника); Належить досліджувать з'явища різні, Що в небесах одбуваються (М. Зеров); — Досвід.. і всі нові з'явиська й переміни виробляють із нас те, що оказується опісля в наших учинках (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явище — (те, що сталося а. наявне) факт, подія. Словник синонімів Полюги
  2. явище — Феномен, (історичне) подія, факт, обставина, епізод, (феноменальне) ІД. дивовижа, диво, сенсація, жм. щось такого, з'явище Словник синонімів Караванського
  3. явище — [йавиешчеи] -шча, м. (ў) -шч'і Орфоепічний словник української мови
  4. явище — -а, с. 1》 Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі. || мед. Симптом, ознака якого-небудь захворювання. || філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. явище — Я́ВИЩЕ, а, с. 1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі. Хімічні явища відбуваються як у нашому організмі, так і в навколишній природі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. явище — я́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. явище — Я́вище, -ща, -щу; я́вища, я́вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. явище — Я́ВИЩЕ, а, с. 1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі. Хімічні явища відбуваються як у нашому організмі, так і в навколишній природі (Уроки.. Словник української мови в 11 томах