ядро

ЯДРО́, а́, с.

1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою.

З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (з наук.-попул. літ.);

Найбільше вітаміну В1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (з наук.-попул. літ.);

Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні – крохмаль... (К. Гордієнко).

2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь.

Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (з навч. літ.);

Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це – ядра туманностей (з наук.-попул. літ.);

// геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні.

Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7 –10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею – ядро (з газ.);

// фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома.

У центрі атома .. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (з наук.-попул. літ.);

Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (П. Тичина);

// біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин.

Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (з наук. літ.);

Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (з наук. літ.).

3. тільки одн., перен. Головна складова частина – перев. організації колективу тощо; кістяк, осередок.

В першій половині серпня сімдесят чоловік – основне ядро обласного партизанського загону – пішло в Холменські ліси (М. Шеремет);

– У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це – комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Ю. Збанацький);

Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи (“кращі і численні”), займали пануюче [панівне] становище у Скіфії (з наук. літ.);

Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка .. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник);

// Основа чого-небудь.

Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (І. Цюпа);

// перен. Сутність, головна причина чого-небудь.

Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Ірина Вільде);

Лиш простота – єдине суще, Вона – ядро, вона – зерно (В. Бичко);

// перен. Резидентна частина програми керування, яку завантажують у фіксовану частину основної пам'яті і яка виконує функції керування системою.

4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії.

Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н. Рибак);

Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Іван Ле);

* Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (С. Голованівський);

* У порівн. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (П. Тичина).

5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі.

Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (з наук.-попул. літ.);

Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (В. Собко).