ядро

ЯДРО́, а́, с.

1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою.

З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (з наук.-попул. літ.);

Найбільше вітаміну В1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (з наук.-попул. літ.);

Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні – крохмаль... (К. Гордієнко).

2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь.

Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (з навч. літ.);

Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це – ядра туманностей (з наук.-попул. літ.);

// геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні.

Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7 –10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею – ядро (з газ.);

// фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома.

У центрі атома .. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (з наук.-попул. літ.);

Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (П. Тичина);

// біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин.

Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (з наук. літ.);

Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (з наук. літ.).

3. тільки одн., перен. Головна складова частина – перев. організації колективу тощо; кістяк, осередок.

В першій половині серпня сімдесят чоловік – основне ядро обласного партизанського загону – пішло в Холменські ліси (М. Шеремет);

– У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це – комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Ю. Збанацький);

Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи (“кращі і численні”), займали пануюче [панівне] становище у Скіфії (з наук. літ.);

Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка .. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник);

// Основа чого-небудь.

Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (І. Цюпа);

// перен. Сутність, головна причина чого-небудь.

Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Ірина Вільде);

Лиш простота – єдине суще, Вона – ядро, вона – зерно (В. Бичко);

// перен. Резидентна частина програми керування, яку завантажують у фіксовану частину основної пам'яті і яка виконує функції керування системою.

4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії.

Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н. Рибак);

Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Іван Ле);

* Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (С. Голованівський);

* У порівн. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (П. Тичина).

5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі.

Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (з наук.-попул. літ.);

Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ядро — (головна частина чогось) основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень. Словник синонімів Полюги
  2. ядро — Осердя, центр, осереддя, осередок, о. серце, (горіха) зерно, кн. сім'я; В-Й (гарматне) г. стрільно; П. (гурту) авангард, еліта, п. кістяк, (зла) основа, первопричина; ядерце, ядеречко. Словник синонімів Караванського
  3. ядро — Зеренце, зернятко, зерно і зерно, зернина, ядерце Словник синонімів Вусика
  4. ядро — [йадро] -ра, м. (на) -р'і, мн. йадра, йадеир два йадра Орфоепічний словник української мови
  5. ядро — ядро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. ядро — -а, с. 1》 Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. 2》 спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. || геол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ядро — Спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань — штовхання ядра; переможець визначається за найкращим результатом із 6-ти спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  8. ядро — НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Словник синонімів української мови
  9. ядро — Ядро́, -ра́, -ру́; я́дра, я́дер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ядро — ЯДРО́, а́, с. 1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  11. ядро — Ядро́, -ра с. 1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. І. 15. 2) Завитокъ овчины. Словник української мови Грінченка