ядро

ЯДРО́, а́, с.

1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою.

З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука.., 1, 1960, 27);

Найбільше вітаміну В1 в гречаному ядрі та у вівсяних крупах (Технол. пригот. їжі, 1957, 138);

Сава перекусив ситу зернину, милувався мучнистим ядром, простяг на долоні — крохмаль… (Горд., Дівчина.., 1954, 225).

2. спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь.

Комети складаються з маленького твердого ядра і величезної оболонки з розрідженого газу і порошинок (Астр., 1956, 6);

Всередині чітко окреслених круглих, овальних, а іноді і кільцеподібних дисків планетарних туманностей містяться зірки, що їх освітлюють. Це — ядра туманностей (Наука.., 6, 1961, 11);

// геол. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні.

Товщина земної кори в гірських місцевостях досягає сімдесяти кілометрів, а під водами океанів 7-10 кілометрів. За корою розпочинається мантія, а вже за нею — ядро (Веч. Київ, 6. IV 1968, 4);

// фіз. Важка, позитивно заряджена частина атома.

У центрі атома.. перебуває позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся його маса, а навколо нього з величезною швидкістю обертаються електрони (Наука.., 10, 1960, 36);

Ми тривожим стратосферу, атомне ядро і сферу (Тич., І, 1957, 168);

// біол. Складова частина рослинних і тваринних клітин.

Клітини щільно прилягали одна до одної і містили в собі правильні круглі ядра (Мед. ж., XIX, 1, 1949, 16);

Як відомо, вся активнодіюча протоплазма і ядро живої клітини складаються головно з білкових речовин (Зерн. боб. культ., 1956, 3).

3. тільки одн., перен. Основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо.

Керівне ядро робітничого класу становить комуністична партія, що виконує велике завдання організації мас, забезпечення єдності волі і згуртованості дій (Ком. Укр., 5, 1968, 22);

В першій половині серпня сімдесят чоловік — основне ядро обласного партизанського загону — пішло в Холменські ліси (Шер., В партиз. загонах, 1947, 7);

— У нас є надійна група людей, готових до втечі. Це — комуністи, найпередовіше ядро нашого табору (Збан., Єдина, 1959, 305);

Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148);

Іван з товаришами пішов на заняття хорового гуртка.. Основним ядром хору, його організаторами і ентузіастами були якраз друзі (Кол., Терен.., 1959, 44);

// Основа чого-небудь.

Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (Цюпа, Україна.., 1960,16);

// перен. Сутність, головна причина чого-небудь.

Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об’єктивних обставин мусив залишатись безкарним (Вільде, Сестри.., 1958, 36);

Лиш простота — єдине суще, Вона — ядро, вона — зерно (Бичко, Срібноліття, 1973, 26).

4. іст., військ. Кулястий суцільний снаряд ударної дії в гладкоствольній артилерії.

Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі гноти (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 38);

Двом пушкарям з обох боків воріт наказано закласти ядра й бути напоготові (Ле, Наливайко, 1957, 80);

*Образно. Ядра сміху рвалися й гриміли, як гул грози, як гуркіт громовиць (Голов., Поезії, 1955, 68);

*У порівн. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Тич., І, 1957, 121).

5. спорт. Важкий металевий снаряд для штовхання, що має форму кулі.

Путівку в життя ядру як спортивному снарядові дали англійські військові моряки, котрі у вільний час заради розваги перекидалися гарматними ядрами і навіть кидали їх на відстань (Наука.., 11, 1968, 60);

Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ядро — (головна частина чогось) основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень. Словник синонімів Полюги
  2. ядро — Осердя, центр, осереддя, осередок, о. серце, (горіха) зерно, кн. сім'я; В-Й (гарматне) г. стрільно; П. (гурту) авангард, еліта, п. кістяк, (зла) основа, первопричина; ядерце, ядеречко. Словник синонімів Караванського
  3. ядро — Зеренце, зернятко, зерно і зерно, зернина, ядерце Словник синонімів Вусика
  4. ядро — [йадро] -ра, м. (на) -р'і, мн. йадра, йадеир два йадра Орфоепічний словник української мови
  5. ядро — ЯДРО́, а́, с. 1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. ядро — ядро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. ядро — -а, с. 1》 Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. 2》 спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. || геол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ядро — Спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань — штовхання ядра; переможець визначається за найкращим результатом із 6-ти спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  9. ядро — НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Словник синонімів української мови
  10. ядро — Ядро́, -ра́, -ру́; я́дра, я́дер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ядро — Ядро́, -ра с. 1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. І. 15. 2) Завитокъ овчины. Словник української мови Грінченка