ядро

НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (О. Довженко); (Романюк:) Кунжут.. дає.. цінне сім'я, яке іде в кондитерські вироби (О. Корнійчук); Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі (пісня); Ядро горіхів дуже поживне.

СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).

ЯДРО́ (головна складова частина чогось — перев. організації, колективу тощо), КІСТЯ́К, ОСЕРЕ́ДОК, ОСНО́ВА, СЕРЦЕВИ́НА, СТРИ́ЖЕНЬ. Основним ядром хору, його організаторами й ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник); — Щоб кістяк нашої нації виплодив силу й зав'язь самостійництва, треба наше селянство пропустити крізь фільтр національної свідомості (М. Стельмах); Хто тільки не бував у них!.. Але основний осередок складали з десяток найближчих знайомих Дорошенкових (А. Головко); Основу військ Директорії.. складали селянські маси (Ю. Смолич); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ядро — (головна частина чогось) основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень. Словник синонімів Полюги
  2. ядро — Осердя, центр, осереддя, осередок, о. серце, (горіха) зерно, кн. сім'я; В-Й (гарматне) г. стрільно; П. (гурту) авангард, еліта, п. кістяк, (зла) основа, первопричина; ядерце, ядеречко. Словник синонімів Караванського
  3. ядро — Зеренце, зернятко, зерно і зерно, зернина, ядерце Словник синонімів Вусика
  4. ядро — [йадро] -ра, м. (на) -р'і, мн. йадра, йадеир два йадра Орфоепічний словник української мови
  5. ядро — ЯДРО́, а́, с. 1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. ядро — ядро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. ядро — -а, с. 1》 Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. 2》 спец. Внутрішня, центральна (перев. щільніша, густіша) частина чого-небудь. || геол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ядро — Спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань — штовхання ядра; переможець визначається за найкращим результатом із 6-ти спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  9. ядро — Ядро́, -ра́, -ру́; я́дра, я́дер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ядро — ЯДРО́, а́, с. 1. Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою. З ядра горіхів, яке називають зеленим мигдалем, добувають фісташкове масло (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  11. ядро — Ядро́, -ра с. 1) Зерно (хлѣбное), сѣмячко (мясистаго плода), зерно орѣха. Чуб. III. 452. Роди, Боже, жито, пшеницю: у полі ядро, а в домі добро. Маркев. 1. Але він не посадив фсьо: сховав під язик їдно ядро ябвоньове. Гн. І. 15. 2) Завитокъ овчины. Словник української мови Грінченка