який

ЯКИ́Й, а́, е́, займ.

1. пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь.

Якою ж була література в Галичині в той час, коли почав писати Франко? (М. Коцюбинський);

// Означає питання про чиюсь зовнішність.

– Який же він, той сатана? – спитав сміливо Денис. – А який же він? Чорний, як чорт: голова як копиця, на голові чорні роги, а очі як кавуни (І. Нечуй-Левицький);

– Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? – Звичайнісінький собі чоловік, – відповідав Блаженко, хмурячись, – такий, як би й я (О. Гончар);

// Означає питання про час появи, дії, порядок проходження і т. ін.

Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто .. – До якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? – питався Андрій (О. Довженко);

В які віки я грані, всі грані перейшов? (В. Сосюра);

// Котрий саме, котрий із двох або кількох.

– Відкіля ти? хто ти такий? – Я, пане, з Вільшани. – З Вільшаної, де титаря Пси замордували? – Де? якого? (Т. Шевченко);

– Як же .. вийшло тоді, що я дзвонив, дзвонив? – Дівчина посміхнулась. – А ви яку кнопку натискали? – Оцю. – А вона одключена (А. Головко).

2. пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь (перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні.

– О, ви – так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? (І. Нечуй-Левицький);

[1-ша панночка:] Що ж, панове, будемо кашу варити? [Саня:] Та яка там каша? Снідати будемо у нас (Леся Українка);

Павло .. не одразу озвавсь на Чумакові слова. Поправив зачіску і лише тоді .. мовив з гіркою іронією: – Ат! Який уже там з мене лірик (А. Головко);

– А цей новий, чорнявенький – не кавказець часом? .. – Який там кавказець: Черниш... З наших українських він, із тих, що на заслання їх при цареві гнали (О. Гончар).

3. означ. Уживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня названої якості, властивості (перев. в окличних реченнях).

А коли вже пускаю [“Гайдамаки”].., то треба і з чим, щоб не сміялись на обірванців, щоб не сказали: “От який!..” (Т. Шевченко);

Яка широчінь! Яка далеч! Який широкий небокруг [небокрай] над землею! А яка пишнота, яка розкіш на полях! І пригорки, й переярки, і широкі долини, – усе вкрите житами, пшеницями, просами, буряками (І. Нечуй-Левицький);

Яка вона пишна – його країна, коли цвіте виноград! (М. Коцюбинський);

[Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт? [Любов (здригнулась):] Яке се бридке слово!.. (Леся Українка);

Ох, які ж тут високі сосни!.. (В. Сосюра);

Він дивився скоса Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати. “Он який У вас рибалка, мамо!” Та сказать Він слів цих і не думав. Лиш дивився (М. Рильський);

“Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!” – охопив голову обома руками Дмитро (М. Стельмах);

// у знач. част. Уживається для підсилення вираження міри якості, ознаки і т. ін.

Терпи, Грицю, хоч яка спека (прислів'я);

Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть! (прислів'я);

– І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш? – докоряла вона. – Ось до якої пори виходив! (Панас Мирний);

Ось де вже Кульбака показує свою віртуозність! Хоч у якому буде темпі робота, хоч безліччю йдуть і йдуть вони [кавуни] через його долоні, а хлопець жодного не впустить (О. Гончар);

// у знач. прикм. Уживається для підкреслення якоїсь ознаки.

Ведмідь який, а й йому кільце в губу вправляють (прислів'я);

Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався. – За що ти скубешся? Дивись – який! (Панас Мирний);

// у знач. числ. яко́го, розм. Уживається на позначення великої кількості чого-небудь; як багато.

Якого пісень славних вона співала, якого казочок потішних вміла, і не то що дорогу в Київ – знала вона навіть кудою в Херсон братись (Марко Вовчок);

“Якого хліба навозив!..” – подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (М. Коцюбинський);

// у знач. присл. яке́, у сполуч. зі сл. там, розм. Уживається при запереченні чиїх-небудь слів у знач. зовсім ні, зовсім не.

– Яке там підтоптавсь! – до неї Вовк озвавсь (Л. Глібов);

[Палажка:] Що ж то, панич так до серця прийшовся? [Xимка:] Яке там? Дурна була, дурний розум мала... (Панас Мирний).

4. неознач. Один із кількох: який-небудь, котрий-небудь.

Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (І. Котляревський);

Приносить який дядько сокиру або долото насталити, або ще що. Тимоха починає обглядати те, що йому принесено, з усіх боків (Б. Грінченко);

– Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке бухикнуло раз (М. Стельмах);

// Те саме, що хто¹ 5.

Розійшлися гайдамаки, Куди який знає (Т. Шевченко);

Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать – хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної стиха... (Марко Вовчок);

[Марко:] Знаменита груша. Її всі дівчата обнімали. Як тільки покохає яка кого з хлопців, так і біжить оцю грушу обнімати (З. Мороз);

// у сполуч. зі сл. раз. Багато разів, не один раз, неодноразово.

Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати – в який уже раз! – Павлове доволі-таки плутане обґрунтування .. своєї вдачі (А. Головко);

// Котрий кількісно наближається до чого-небудь, не більший, ніж щось.

Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (М. Коцюбинський);

За яку годину був уже [Мочернак] на Красноїлі, перебрів потік, знов видряпався на гору, і не цілком ще й розвиднілося, як був уже в Стебнях (Г. Хоткевич);

Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю і в хату (А. Головко);

// у сполуч. зі сл. час. Конкретно, точно не визначений; деякий.

Другого дня Соломія, зваривши обід, думала вже забрати свою одежу та покинути Романа. Вона думала пересидіти який час у свого батька, а потім піти в найми (І. Нечуй-Левицький);

Через який час увіходить і отець схимник (А. Тесленко);

[Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив. [Кармелюк:] Мусив розпустить на який час. Треба перечасувати, поки їхня гарячка трохи прохолоне (С. Васильченко);

// Хоч би незначний, найменший.

Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ой, лишечко, біда – коня вкрадено .. Йдіть до нас, давайте яку раду (М. Коцюбинський);

// Той або інший; байдуже, який саме.

Ну, та наплюєм на них [панів] і шукатимемо собі яку просту жінку, щоб за плату харчувала нас або готувала (М. Коцюбинський);

// у знач. част. Уживається для підкреслення невизначеності, приблизності міри чого-небудь.

Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця.., теличку можна продати... (М. Коцюбинський);

– Ти його [порубника] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш. Ще й п'ятака якого інколи набавиш, щоб він на тебе та й зла не мав (Г. Хоткевич);

– Хо-хо! Значить, живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові передали. З одного ж села й по дорозі. Що той пуд який заважить? (А. Головко).

5. означ. При повторенні (перев. на початку речень) означає один, інший.

Які пили, які трудились І над убитими возились (І. Котляревський);

Під'їздять машини, відкривають борти, і ящики з черешнями раз! раз! – і вже кузов ними наповнений, помчать звідси які на консервний завод, а які просто з саду, ще в росі, до літаків (О. Гончар).

6. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень.

Заманулось [тітці] .. побачити княгиню, подивитись, яке на ній дороге убрання, і який кунтуш, і з якої матерії, які на ній перли та дорогі діаманти (І. Нечуй-Левицький);

Люди давно вже вечеряли, а в Якимовій хаті й забули, який сьогодні день (М. Коцюбинський);

Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (В. Сосюра);

Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку (О. Гончар).

7. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних означальних речень.

Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила (І. Котляревський);

Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (П. Панч);

Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо (М. Стельмах).

8. відносний, у знач. спол., у сполуч. із запереч. част. не. Уживається для приєднання допустових конструкцій.

Який я не радніший подати ще частину задля другого випуску Вашої “Ради”, оже [отже] не спроможуся (Панас Мирний);

– Здорова була, Варваро Степанівно! .. Пускайте переночувати. – Милості просимо, – сказала Безугла. – Не які горниці, ну, а місце знайдемо, де спати покласти (А. Головко).

З яко́ї наго́ди? див. наго́да;

Яка́ [ж] це хи́трість? див. хи́трість;

Яки́й розу́мний!; Яка́ розу́мна!; Які́ розу́мні! див. розу́мний;

Яки́й (що за і т. ін.) паса́ж див. паса́ж;

Яки́м чи́ном див. чин;

Яко́ї на́па́сті? див. на́па́сть.○ Яки́м (нія́ким, яки́мсь) ро́бом див. роб.

◇ Без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́ див. лад;

Будь-яко́ю ціно́ю див. ціна́;

[За] яки́м пра́вом? див. пра́во;

З яки́м лице́м див. лице́;

З яко́го ди́ва див. ди́во;

З яко́го по́биту? див. по́бит;

[З] яко́го ро́ду див. рід;

З яко́ї ра́дості? див. ра́дість;

З яко́ї ре́чі? див. річ¹;

Мов соба́ка, яки́й зірва́вся з це́пу див. соба́ка;

На яки́й кіне́ць див. кіне́ць¹;

На яки́й ляд див. ляд;

На [яко́го] бі́са (чо́рта) див. біс¹;

На [яко́го] [бі́сового (чо́ртового)] ба́тька (си́на) див. ба́тько;

На [яко́го] ка́та див. кат;

На яко́ї лихо́ї годи́ни див. годи́на¹;

На яку́ хворо́бу див. хворо́ба;

Не Бог зна яки́й див. Бог;

Не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти див. зна́ти;

Не зна́ти, на яку́ ступи́ти (ста́ти) див. зна́ти;

Не спиня́тися / не спини́тися ні пе́ред яки́ми же́ртвами див. спиня́тися;

Ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе див. лі́зти;

Ні в я́кій мі́рі див. мі́ра;

Ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі див. раз¹;

(1) Ні в я́ку, розм. – нізащо.

Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. який — який – котрий – що Далеко не всі знають, коли треба ставити той чи той займенник із цих трьох. Тож запам’ятайте. Який уживається в запитаннях, де йдеться про якість чи властивість кого-, чого-небудь або про дату певної події. “Який же він собою? Силач?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. який — ЯКИЙ – КОТРИЙ Який, яка, яке, займ. 1. пит. Вживається в запитаннях про якість, властивість когось, чогось, про чиюсь зовнішність тощо. – Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана ? (Л.Глібов); – Яким вітром принесло? Звідки? (О. Літературне слововживання
  3. який — з-к, котрий, которий, що за <н. що за ніч! = яка ніч!>; ФР. ЯКИЙНЕБУДЬ, якийсь <н. коли який не схоче>; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; який саме. Словник синонімів Караванського
  4. який — яки́й займенник вживається також як сполучне слово Орфографічний словник української мови
  5. який — Який стук, такий грюк. Який поступок, такі й наслідки. Який Яків, стільки й дяки. Яка людина, так вона й віддячиться тобі за твоє добро. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. який — -а, -е, займ. 1》 пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. || Означає питання про чиюсь зовнішність. || Означає питання про час появи, дії, порядок слідування і т. ін. || Котрий саме, котрий із двох або кількох. Який завгодно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. який — без (будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)) ла́ду́. 1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  8. який — ЩО займ. означ. (уживається при вказівці на ступінь вияву чогось у значенні "дуже", "сильно"), ЯК, ЯКИ́Й, СКІ́ЛЬКИ. Довго слухав і Бертольдо, Далі мовив на відході: "Що за дивна сила слова!... Словник синонімів української мови
  9. який — Яки́й, яка́, яке́, яко́го, яко́ї, яко́му, які́й; які́, яки́х, яки́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. який — ЯКИ́Й, а́, е́, займ. 1. пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. Якою ж була література в Галичині в той час, коли почав писати Франко? (Коцюб., III, 1956, 28); // Означає питання про чиюсь зовнішність. — Який же він, той сатана?... Словник української мови в 11 томах
  11. який — Який, яка, яке мѣст. 1) Какой. Як же я, каже вовчик, вирубаю, коли я не знаю, якого дерева? Рудч. Ск. ІІ. 7. Який їхав, таку й стрів. Ном. Який сей світ великий, нене! МВ. ІІ. 8. Який вас враг сюди направив? Котл. Ен. І. 16. Якого біса він дочку засмучує?... Словник української мови Грінченка