якщо

ЯКЩО́, спол. умовний.

Уживається для приєднання підрядних умовних речень до головного; коли.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей (Номис);

Ой піду я в гай зелений, Посажу я руту. Якщо зійде моя рута, Остануся тута (Т. Шевченко);

[Аврелія:] Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Леся Українка);

Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні (О. Довженко);

– Якщо ти її так кохаєш, – хай вона завжди буде з тобою, – сказав він молодому табунникові і віддав йому свій малюнок. – Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (З. Тулуб);

// Уживається для приєднання підрядних умовних речень з часовим відтінком.

Якщо будете в Полтаві восени, то привезіть з собою і “Гамлета” (Панас Мирний);

Рука черкнула і кам'яну скіфську бабу .. Звичайним стовпчиком стоїть, для хвіртки припасована... Хтось придумав, закопав біля двору, і тепер навіть вночі, якщо п'яний, йдучи з чайної, наткнеться на цей прикметний стовпчик, то одразу визначить свої координати (О. Гончар);

// Уживається у вставних реченнях з умовним значенням.

Кажуть, голод в їх почався, – якщо правда, дуже жаль (Леся Українка);

– А скажи, якщо не секрет, що тебе заставило шукати роботу в колгоспі, а не де-небудь в місті, в теплій конторі? (Григорій Тютюнник);

// Уживається в питальних реченнях при невисловленому наслідку.

– Як ти думаєш, Миколо, якщо я зніму з позиції таращанців і піду почищу Київ, твої богунці не заважатимуть? (О. Довженко);

– Дуже вас прошу, – благав поранений, – не женіть мене звідси в санвзвод .. – А якщо зараження? (О. Гончар).