якщо

ЯКЩО́, спол. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень до головного; коли.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей (Номис, 1864, № 311);

Ой піду я в гай зелений, Посажу я руту. Якщо зійде моя рута, Остануся тута (Шевч., II, 1963, 176);

[Аврелія:] Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Л. Укр., III, 1952, 286);

Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні (Довж., І, 1958, 69);

— Якщо ти її так кохаєш,— хай вона завжди буде з тобою,— сказав він молодому табунникові і віддав йому свій малюнок.— Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (Тулуб, В степу.., 1964, 183);

// Уживається для приєднання підрядних умовних речень з часовим значенням.

Якщо будете в Полтаві восени, то привезіть з собою і «Гамлета» (Мирний, V, 1955, 385);

Рука черкнула і кам’яну скіфську бабу.. Звичайним стовпчиком стоїть, для хвіртки припасована… Хтось придумав, закопав біля двору, і тепер навіть вночі, якщо п’яний, йдучи з чайної, наткнеться на цей прикметний стовпчик, то одразу визначить свої координати (Гончар, Тронка, 1963, 43);

// Уживається у вставних реченнях з умовним значенням.

Кажуть, голод в їх почався,— якщо правда, дуже жаль (Л. Укр., І, 1951, 276);

— А скажи, якщо не секрет, що тебе заставило шукати роботу в колгоспі, а не де-небудь в місті, в теплій конторі? (Тют., Вир, 1964, 105);

// Уживається в питальних реченнях при невисловленому наслідку.

— Як ти думаєш, Миколо, якщо я зніму з позиції таращанців і піду почищу Київ, твої богунці не заважатимуть? (Довж., І, 1958, 196);

— Дуже вас прошу,— благав поранений,— не женіть мене звідси в санвзвод..— А якщо зараження? (Гончар, III, 1959, 43).

◊ Якщо́ [вже] на те пішло́ див. піти́.