якір

Я́КІР, я́коря, ч.

1. Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт.

Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505);

Чути було, як гриміли ланцюги якоря, як опускали трап і як по ньому задріботіли пасажири (Панч, Ерік.., 1950, 40);

Дубок похитувався серед гавані на якорі. Він був цілком безлюдний (Ю. Янов., II, 1958, 47);

*Образно. О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (Рильський, II, 1960, 18);

З будинку чути грюкіт посуду і голос Клеопатри: «Мовчи, медуза, іржавий якір, зламана щогла!» (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 81);

// Зображення такого пристрою як емблема моряків.

На морському кітелі, що облягає могутні плечі Дорошенка,— якір, ланцюг і секстан. Хлопцям просто очі вбирає той значок (Гончар, Тронка, 1963, 149);

Тріпотіли на вітрі чорні стрічки з золотими якорями (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 78).

◊ Станови́й які́р див. станови́й².

◊ Зніма́тися (зня́тися) з я́коря див. зніма́тися;

Ки́дати (ки́нути) я́кір:

а) зупинятися для стоянки, опускаючи в воду стержень з лапами.

Вона [канонерка].. стала в гавані біля хвилеріза й моментально кинула якір (Ю. Янов., II, 1958, 109);

Невеличке, але швидкохідне і елегантне спортивне судно.. з’явилось перед Одесою ще третього дня ввечері і кинуло якір на рейді (Смолич, Світанок.., 1953, 39);

б) знаходити собі пристановище.

Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім’ю, жінку, діток? Де це нарешті буде? (Тулуб, В степу.., 1964, 470);

Става́ти (ста́ти) на я́кір (на я́корі) див. става́ти;

Стоя́ти на я́корі див. стоя́ти;

Я́кір поряту́нку (рятува́ння) — остання надія, останній засіб для врятування.

Приїзд Марусі завжди був для попівен свого роду якорем рятування, що хоч на деякий час виводив їх з тиші й нудоти одноманітного сільського життя (Добр., Очак. розмир, 1965, 202).

2. ел. Обертова частина електричної машини постійного струму; ротор.

Якір призначений для з’єднання всіх обертових секцій обмотки і для рівномірного переміщення їх у магнітному полі генератора (Автомоб., 1957, 221);

Треба було розібрати машину, вийняти геть якір, перемотати його, треба було — як казали добровільні помічники майстрів: «Із старого зробити нове…» (Ю. Янов., II, 1954, 170).