якір

Я́КІР, я́коря, ч.

1. Пристрій для утримання на місці суден, маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за ґрунт; кітва, кітвиця.

Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (О. Донченко);

Чути було, як гриміли ланцюги якоря, як опускали трап і як по ньому задріботіли пасажири (П. Панч);

Дубок похитувався серед гавані на якорі. Він був цілком безлюдний (Ю. Яновський);

* Образно. О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (М. Рильський);

З будинку чути грюкіт посуду і голос Клеопатри: “Мовчи, медуза, іржавий якір, зламана щогла!” (О. Корнійчук);

// Зображення такого пристрою як емблема моряків.

На морському кітелі, що облягає могутні плечі Дорошенка, – якір, ланцюг і секстан. Хлопцям просто очі вбирає той значок (О. Гончар);

Тріпотіли на вітрі чорні стрічки з золотими якорями (В. Кучер).

2. ел. Обертова частина електричної машини постійного струму; ротор.

Якір призначений для з'єднання всіх обертових секцій обмотки і для рівномірного переміщення їх у магнітному полі генератора (з навч. літ.);

Треба було розібрати машину, вийняти геть якір, перемотати його, треба було – як казали добровільні помічники майстрів: “Із старого зробити нове...” (Ю. Яновський).

Зніма́тися / зня́тися з прича́лу (з прича́лів, з я́коря) див. зніма́тися;

Стоя́ти на я́корі див. стоя́ти;

(1) Я́кір поряту́нку (рятува́ння) – остання надія, останній засіб для врятування.

Приїзд Марусі завжди був для попівен свого роду якорем рятування, що хоч на деякий час виводив їх з тиші й нудоти одноманітного сільського життя (С. Добровольський).

△ (2) Ме́ртвий я́кір – якір, що постійно, нерухомо лежить на дні (для плавучих маяків, причалів і т. ін.).

Простори океанів відкривались і тобі, але твоє судно ніколи звідси не попливе, на мертвому якорі воно! (О. Гончар);

(3) Станови́й я́кір, мор. – головний великий якір, який опускають з судна під час тривалої стоянки.

В один з найміцніших поривів луснув канат від важкого станового якоря.., і шхуна ще безпорадніше заборсалася на одному меншому якорі (З. Тулуб);

За морськими правилами, відсутність .. станового якоря не дає судну права виходити в море (з газ.).

◇ Ки́дати / ки́нути / ки́нуто я́кір (я́коря) див. ки́дати;

Става́ти / ста́ти на я́кір див. става́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Якір — Які́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. якір — Кітва, кітвиця; (у моторі) ротор; якорець. Словник синонімів Караванського
  3. якір — Кітва і кітва, кітвиця і кітвиця, якірець Словник синонімів Вусика
  4. якір — [йак'ір] -кор'а, ор. -кореим, м. (на) -кор'і, мн. йакоур'і, йакоур'іy, д. йакор'ам два йакор'і Орфоепічний словник української мови
  5. якір — моск. кітва кітва, кітвиця, котва, котвиця Словник чужослів Павло Штепа
  6. якір — якоря, ч., мор. 1》 Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за ґрунт. || Зображення такого пристрою як емблема моряків. Кидати якір. Ставати на якір. 2》 ел. Обертова частина електричної машини постійного струму; ротор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. якір — Пристрій, що дозволяє зупинити і утримувати у потрібному положенні корабель чи ін. плавучий об'єкт. Універсальний словник-енциклопедія
  8. якір — ки́дати / ки́нути я́кір (я́коря). Знаходити собі притулок, місце для проживання. Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім’ю, жінку, діток? (З. Тулуб). ки́нуто я́кір. Фразеологічний словник української мови
  9. якір — Я́КІР (пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо), КІТВА́, КІТВИ́ЦЯ, КІ́ШКА (невеликий пристрій такого типу). Судно потрапило в сильний шторм і, зірвавшись з якоря, трохи не загинуло в морі (з науково-популярної літератури)... Словник синонімів української мови
  10. якір — Я́кір, я́коря = кі́тва́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. якір — Я́КІР, я́коря, ч. 1. Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч. Словник української мови в 11 томах
  12. якір — Я́кір, якоря м. Якорь. Судно.... якір кинуло на дно. Мир. Г. 43. ум. якорець. Словник української мови Грінченка