ялівник

ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч.

1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду.

Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Л. Мартович);

[Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня... (М. Кропивницький);

На гірських пасовищах для ялівника великої рогатої худоби не споруджували ніяких будівель і не прив'язували тварин, на ніч пастухи розкладали вогнище, і худоба ночувала навколо нього під смереками (з газ.).

2. Загорода або хлів для худоби; кошара.

Коли .. Кречуниха .. теля .. затягнула до ялівника, тоді встав Юра з-під вориння і став іти дальше (Марко Черемшина).

ЯЛІВНИ́К², а, ч.

1. збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник.

2. Те саме, що яліве́ць.

Пагони ялівника набрали темно-зеленого кольору (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ялівник — ялівни́к 1 іменник чоловічого роду молодняк худоби ялівни́к 2 іменник чоловічого роду кошара ялівни́к 3 іменник чоловічого роду ялівцевий чагарник; ялівець Орфографічний словник української мови
  2. ялівник — I -а, ч. 1》 збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. 2》 Загорода або хлів для худоби; кошара. II -а, ч. 1》 збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник. 2》 Те саме, що ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ялівник — КОРІ́ВНИК (приміщення для корів), КОРОВА́РНЯ, КОРІ́ВНЯ, ЯЛІВНИ́К (для молодняка). Задуха коров'ячого стійла війнула йому в лице. В корівнику було напівтемно (Григорій Тютюнник); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами... Словник синонімів української мови
  4. ялівник — Ялівни́к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ялівник — ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч. 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. ялівник — Ялівник, -ку м. 1) Молодой скотъ, гулевой скотъ, неплодныя коровы, овцы. Вх. Пч. II. 5. 2) Птица Turdus pilaris. Вх. Пч. II. 15. Словник української мови Грінченка