ялівник
КОРІ́ВНИК (приміщення для корів), КОРОВА́РНЯ, КОРІ́ВНЯ, ЯЛІВНИ́К (для молодняка). Задуха коров'ячого стійла війнула йому в лице. В корівнику було напівтемно (Григорій Тютюнник); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (В. Кучер); Кречуниха.. теля.. затягнула до ялівника (Марко Черемшина).
ЯЛІВЕ́ЦЬ (хвойний чагарник або дерево родини кипарисових), ЯЛІВНИ́К, ЖЕ́РЕП. Антін був тоді такий маленький, що легко міг сховатися за кущиком ялівцю (Р. Іваничук); Пагони ялівнику набрали темно-зеленого кольору (С. Чорнобривець); В кущах жерепу побачила (княгиня) вози зі зброєю (В. Гжицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ялівник — ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч. 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Л. Словник української мови у 20 томах
- ялівник — ялівни́к 1 іменник чоловічого роду молодняк худоби ялівни́к 2 іменник чоловічого роду кошара ялівни́к 3 іменник чоловічого роду ялівцевий чагарник; ялівець Орфографічний словник української мови
- ялівник — I -а, ч. 1》 збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. 2》 Загорода або хлів для худоби; кошара. II -а, ч. 1》 збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник. 2》 Те саме, що ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ялівник — Ялівни́к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ялівник — ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч. 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- ялівник — Ялівник, -ку м. 1) Молодой скотъ, гулевой скотъ, неплодныя коровы, овцы. Вх. Пч. II. 5. 2) Птица Turdus pilaris. Вх. Пч. II. 15. Словник української мови Грінченка