1. Орфографічний словник української мови

ялівник

ялівни́к 1

іменник чоловічого роду

молодняк худоби

ялівни́к 2

іменник чоловічого роду

кошара

ялівни́к 3

іменник чоловічого роду

ялівцевий чагарник; ялівець

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ялівник — ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч. 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. ялівник — I -а, ч. 1》 збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. 2》 Загорода або хлів для худоби; кошара. II -а, ч. 1》 збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник. 2》 Те саме, що ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ялівник — КОРІ́ВНИК (приміщення для корів), КОРОВА́РНЯ, КОРІ́ВНЯ, ЯЛІВНИ́К (для молодняка). Задуха коров'ячого стійла війнула йому в лице. В корівнику було напівтемно (Григорій Тютюнник); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами... Словник синонімів української мови
  4. ялівник — Ялівни́к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ялівник — ЯЛІВНИ́К¹, а́, ч. 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. ялівник — Ялівник, -ку м. 1) Молодой скотъ, гулевой скотъ, неплодныя коровы, овцы. Вх. Пч. II. 5. 2) Птица Turdus pilaris. Вх. Пч. II. 15. Словник української мови Грінченка