1. Словник української мови у 20 томах

ям

ЯМ, у, ч.

1. Поштова станція в Росії і в Україні в XIII–XVIII ст., де подорожні міняли коней.

2. У Росії XIII–XV ст. – повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі.

Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті. Крім того, воно повинно було виконувати інші тяжкі повинності і платежі: поплужне (поземельна подать від плуга).., ям (давання підвід для ханських чиновників) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ям — I ямос, -а, ч., міф. Віщун і міфічний родоначальник жерців в Олімпії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ям — ям іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ям — Я єстем я є Словник застарілих та маловживаних слів
  4. ям — ЯМ, у, ч. 1. Поштова станція в Росії і на Україні в XIII-XVIII ст., де подорожні міняли коней. 2. У Росії XIII — XV ст. — повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі. Словник української мови в 11 томах