ям

ям

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ям — I ямос, -а, ч., міф. Віщун і міфічний родоначальник жерців в Олімпії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ям — ЯМ, у, ч. 1. Поштова станція в Росії і в Україні в XIII–XVIII ст., де подорожні міняли коней. 2. У Росії XIII–XV ст. – повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі. Словник української мови у 20 томах
  3. ям — Я єстем я є Словник застарілих та маловживаних слів
  4. ям — ЯМ, у, ч. 1. Поштова станція в Росії і на Україні в XIII-XVIII ст., де подорожні міняли коней. 2. У Росії XIII — XV ст. — повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі. Словник української мови в 11 томах