ям
ЯМ, у, ч.
1. Поштова станція в Росії і на Україні в XIII-XVIII ст., де подорожні міняли коней.
2. У Росії XIII — XV ст. — повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі.
Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті. Крім того, воно повинно було виконувати інші тяжкі повинності і платежі: поплужне (поземельна подать від плуга).., ям (давання підвід для ханських чиновників) (Іст. УРСР, І, 1953, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ям — I ямос, -а, ч., міф. Віщун і міфічний родоначальник жерців в Олімпії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ям — ЯМ, у, ч. 1. Поштова станція в Росії і в Україні в XIII–XVIII ст., де подорожні міняли коней. 2. У Росії XIII–XV ст. – повинність селян і посадських людей перевозити урядовців та державні вантажі. Словник української мови у 20 томах
- ям — ям іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ям — Я єстем я є Словник застарілих та маловживаних слів