яма

Я́МА, и, ж.

1. Заглиблення в землі.

Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму,— увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Вовчок, І, 1955, 38);

[Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Одні рови та ями, та бур’яни (Мирний, V, 1955, 109);

Квочка вигребла яму саме серед огудиння (Н.-Лев., II, 1956, 370);

Од розривів ями, ями з двох боків шосе… (Сос., II, 1958, 312);

Оксана шугнула в заметену яму і набрала в халявку снігу (Чорн., Потік.., 1956, 316);

*У порівн. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Шевч., І, 1963, 243);

// Те саме, що моги́ла 1.

Я глянула, усміхнулась… Та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі Обох поховали! (Шевч., І, 1951, 297);

Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Щог., Поезії, 1958, 103);

// Глибока вирва на дні річки, ставка, озера.

— Риба в цей час напівсонна на ямах лежить, повкладалась на зиму (Гончар, Бригантина, 1973, 125);

У лютому.. сазан, плотичка, лящ, судак, осетрові ще залягають на глибині, в зимувальних ямах (Наука.., 2, 1971, 61);

// Заглиблення в чому-небудь, десь.

Фрідріх Іванович готує піч до другого топлення, ніч оглядають, може, де яма на черені, то її треба наварити, може, поріг підгорів (Ю. Янов., II, 1958, 242);

— Залізай і спи спокійно. Не бійся нічого.— Дякую на слові.— Джмелик заліз у пахучу яму, Тимко накрив його сіном (Тют., Вир, 1964, 269).

Во́вча я́ма див. во́вчий;

Горлова́ я́ма див. горлови́й;

О́чна я́ма — те саме, що О́чна я́мка ( див. о́чний);

Пові́тря́на я́ма див. пові́тря́ний.

◊ Копа́ти я́му див. копа́ти;

Ляга́ти (лягти́) в я́му див. ляга́ти;

Одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі — те саме, що Стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі ( див. нога́).

Уже дідовід одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що хибує, аби по стінах не дерся (Март., Тв., 1954, 61);

Поганя́ти до я́ми див. поганя́ти¹;

Пха́ти в я́му див. пха́ти;

Хоч у я́му ляга́й див. ляга́ти.

2. Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь.

Щороку споруджуються тисячі нових корівників, свинарників, силосних башт і ям, спеціальних приміщень для приготування кормів (Колг. Укр., 2, 1957, 10);

В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29);

Здоровіші поранені.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Тют., Вир, 1964, 347).

3. заст. Тюрма, арештантське приміщення (спочатку влаштовувалося в землі, підвалі).

— Два роки тому буде,— почав він ..— Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (Фр., II, 1950, 340);

Сміливцеві ввижалося, ніби вже потягли його до княжого двору і вкинули в яму (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 53).

4. діал., заст. Примітивна шахта для добування нафти.

Он Матій у ямі робить, у штольні… Ну, правда,— каже сопух там, задуха, таке… (Фр., І, 1955, 112).

5. перен. Те, що характеризується брудом, застоєм, зосередженням низьких інтересів, інтриг, пороків тощо.

Есери і меншовики остаточно скотилися 4-го липня [1917 р.] в помийну яму контрреволюційності, бо вони неухильно котилися в цю яму в травні і в червні, в коаліційному міністерстві і в схваленні політики наступу (Ленін, 34, 1973, 43);

Данило, замість стати поетом, зробився петлюрівцем. І кому яке діло, як він замість романтичних вершин звалився в смердючу яму (Стельмах, II, 1962, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яма — Я́ма: — в розумінні: нафтова копальня [II] — нафтова копальня, примітивна шахта; холодна, буцегарня [3] — шахта [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. яма — (заглибина в землі) западина, (на дорозі) вибоїна, вибій, (з водою) ковбаня, (від снарядів) вирва. Словник синонімів Полюги
  3. яма — Западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; ямка, ямище. Словник синонімів Караванського
  4. яма — I баденя, байорисько, байоро, бакай, балище, балюра, банджюр, бандюра, барв'як ("Ой, поїхав козак через барв'як"), баюра, баюрище, вибій, вибоїна, вимивина, вимоїна, вирва, водомий, водорий, гніздо (в землі), глинище, жолоб, жолобина, жолобинка... Словник синонімів Вусика
  5. яма — [йама] -мие, д. і м. -м'і, мн. йами, йам дв'і йамие Орфоепічний словник української мови
  6. яма — I -и, ж. 1》 Заглиблення в землі. || Те саме, що могила 1). || Глибока вирва на дні річки, ставка, озера. || Заглиблення в чому-небудь, десь. Повітряна яма. 2》 Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. яма — Я́МА, и, ж. 1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, – увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок); [Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Словник української мови у 20 томах
  8. яма — я́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. яма — я́ма: ◊ у́сна я́ма → усний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. яма — Не сягай до ями, голими руками. В небезпечне місце не йди на осліп. В ямі може бути гадина. Одну милу в яму, а на другу гляну. Одну жону поховаю, а за другою пошукаю. Хто під ким яму копає, сам у ню впадає. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. яма — (англ. рit) реальне місце в залах біржі, де безпосередньо відбувається торгівля, а оскільки передбачається, що вона відбувається за системою “відкритого оголошення”, доступного для всіх присутніх, то основна частина угод здійснюється у фізичних межах самої Я. Економічний словник
  12. яма — живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Фразеологічний словник української мови
  13. яма — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
  14. яма — Я́ма, я́ми; я́ми, ям і ями́, ямі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. яма — Дах над тезауном у середньовічній Бірмі, що нараховував три яруси. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. яма — Яма, ями ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Словник української мови Грінченка