1. Словник синонімів Вусика

яма

I

баденя, байорисько, байоро, бакай, балище, балюра, банджюр, бандюра, барв'як ("Ой, поїхав козак через барв'як"), баюра, баюрище, вибій, вибоїна, вимивина, вимоїна, вирва, водомий, водорий, гніздо (в землі), глинище, жолоб, жолобина, жолобинка, жолобиця, жолобниця, заглибина, заглибинка, заглиблення, западень, западина, кавтеба (яма з водою), калабатина, калабуха, ковбаня, ковбанька, ковдобашка, ковдобина, ковдобинка, ковдовбина, ковдовбинка, ковтеб, ковтєб, ковтоба, ковтобанка, ковтобина, ковтюба, ковтюбина, ковтьоба, ковтьобанка, ковтьобина, коловина, колодобина, колодовбина, Коломия, колубаха, кольба, комірка (ямка), копка (ямка, куди загортають жар від багаття), котелебина (яма, виїжджена на дорозі), котелевина (т.с.), котлован, котловина, кратер (вулкана), кругловина (яма, заповнена водою), лопатина (заглибина), мочилинівка (заглибина для мочіння конопель), мочило (т.с.), прим'ятина, провал, промоїна, розмивина, скіпець (ямка глибиною в одну лопату для позначення межі), скопець (скіпець), ямище, ямка, ямочка

Фразеологічні синоніми: вовча яма; горлова яма; очна яма (ямка); повітряна і повітряна яма; суглобна ямка; ямочки на щоках

II

див. в'язниця; пастка

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яма — Я́ма: — в розумінні: нафтова копальня [II] — нафтова копальня, примітивна шахта; холодна, буцегарня [3] — шахта [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. яма — (заглибина в землі) западина, (на дорозі) вибоїна, вибій, (з водою) ковбаня, (від снарядів) вирва. Словник синонімів Полюги
  3. яма — Западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; ямка, ямище. Словник синонімів Караванського
  4. яма — [йама] -мие, д. і м. -м'і, мн. йами, йам дв'і йамие Орфоепічний словник української мови
  5. яма — I -и, ж. 1》 Заглиблення в землі. || Те саме, що могила 1). || Глибока вирва на дні річки, ставка, озера. || Заглиблення в чому-небудь, десь. Повітряна яма. 2》 Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. яма — Я́МА, и, ж. 1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, – увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок); [Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Словник української мови у 20 томах
  7. яма — я́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. яма — я́ма: ◊ у́сна я́ма → усний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. яма — Не сягай до ями, голими руками. В небезпечне місце не йди на осліп. В ямі може бути гадина. Одну милу в яму, а на другу гляну. Одну жону поховаю, а за другою пошукаю. Хто під ким яму копає, сам у ню впадає. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. яма — (англ. рit) реальне місце в залах біржі, де безпосередньо відбувається торгівля, а оскільки передбачається, що вона відбувається за системою “відкритого оголошення”, доступного для всіх присутніх, то основна частина угод здійснюється у фізичних межах самої Я. Економічний словник
  11. яма — живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Фразеологічний словник української мови
  12. яма — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
  13. яма — Я́ма, я́ми; я́ми, ям і ями́, ямі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. яма — Я́МА, и, ж. 1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму,— увесь вид кропивою пожалив. Словник української мови в 11 томах
  15. яма — Дах над тезауном у середньовічній Бірмі, що нараховував три яруси. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. яма — Яма, ями ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Словник української мови Грінченка