яма

я́ма:

у́сна я́маусний

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яма — Я́ма: — в розумінні: нафтова копальня [II] — нафтова копальня, примітивна шахта; холодна, буцегарня [3] — шахта [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. яма — (заглибина в землі) западина, (на дорозі) вибоїна, вибій, (з водою) ковбаня, (від снарядів) вирва. Словник синонімів Полюги
  3. яма — Западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; ямка, ямище. Словник синонімів Караванського
  4. яма — I баденя, байорисько, байоро, бакай, балище, балюра, банджюр, бандюра, барв'як ("Ой, поїхав козак через барв'як"), баюра, баюрище, вибій, вибоїна, вимивина, вимоїна, вирва, водомий, водорий, гніздо (в землі), глинище, жолоб, жолобина, жолобинка... Словник синонімів Вусика
  5. яма — [йама] -мие, д. і м. -м'і, мн. йами, йам дв'і йамие Орфоепічний словник української мови
  6. яма — I -и, ж. 1》 Заглиблення в землі. || Те саме, що могила 1). || Глибока вирва на дні річки, ставка, озера. || Заглиблення в чому-небудь, десь. Повітряна яма. 2》 Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. яма — Я́МА, и, ж. 1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, – увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок); [Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Словник української мови у 20 томах
  8. яма — я́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. яма — Не сягай до ями, голими руками. В небезпечне місце не йди на осліп. В ямі може бути гадина. Одну милу в яму, а на другу гляну. Одну жону поховаю, а за другою пошукаю. Хто під ким яму копає, сам у ню впадає. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. яма — (англ. рit) реальне місце в залах біржі, де безпосередньо відбувається торгівля, а оскільки передбачається, що вона відбувається за системою “відкритого оголошення”, доступного для всіх присутніх, то основна частина угод здійснюється у фізичних межах самої Я. Економічний словник
  11. яма — живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Фразеологічний словник української мови
  12. яма — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
  13. яма — Я́ма, я́ми; я́ми, ям і ями́, ямі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. яма — Я́МА, и, ж. 1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму,— увесь вид кропивою пожалив. Словник української мови в 11 томах
  15. яма — Дах над тезауном у середньовічній Бірмі, що нараховував три яруси. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. яма — Яма, ями ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Словник української мови Грінченка