яскравий

ЯСКРА́ВИЙ, а, е.

1. Який випромінює блискуче, сліпуче світло; сяйний.

Ніч була зоряна. Небо здавалося майже чорним в яскравих і гострих іскрах зір (З. Тулуб);

Він, мов сліпець, дійшов до кабінету і зупинився поруч з вартовим на порозі: яскраве світло осліпило його (М. Стельмах);

Молодший лейтенант .. опинився на самім гребені. Сорочка його залопотіла на вітрі, чуб розвіявся, і яскраве червоне сонце несподівано осяяло всю його постать (О. Гончар);

Далеко попереду майнув яскравий вогник (П. Загребельний);

// Сповнений світла.

Був яскравий сонячний день, кінець квітня (З. Тулуб);

Надходить світанок яскравий (М. Рильський);

Яскраві вікна погасали одне за одним (В. Собко).

2. Який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення.

Незвичайно гарний краєвид, гори, виноградники, сади, море і люди – все це повне кольорів, яскравих фарб (М. Коцюбинський);

Назустріч вибігла Катерина. Плаття в яскравих лапатих квітках робило її ще вродливішою (О. Копиленко);

На узліссі горіли дерева яскравою молодою зеленню, що здалека здавалась теплою і солодкою (Ірина Вільде);

Гвардії майор Воронцов лежав у ліжку, вкритий кожухом і важкими яскравими килимами (О. Гончар);

* Образно. А згори сипле та й сипле [жайворонок]... витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю .. Он зірвався один яскравий звук і впав між ними червоним куколем (М. Коцюбинський);

// перен. Виразний, помітний; який впадає в очі.

Де бачив я ці очі мрійні, Оце чоло, високе й чисте, Уста яскраві, енергійні, Що будять почуття двоїсте Пошани й пристрасті? (І. Муратов).

3. перен. Який виділяється характерними позитивними рисами; видатний, феноменальний.

Ви, Панасе Карповичу, своїм яскравим таланом показали нам ті одмінні ознаки, якими одрізняється одна людина від другої (Панас Мирний);

// Нічим не засмучений, радісний, щасливий.

– Виженемо ворога з нашої землі і побудуємо нове життя, таке яскраве і радісне, як мрія... (О. Довженко);

“Чи не своє щастя зустріла?” – з присмутком дивилась на неї Оксана, що одразу мовби пригасла в присутності вчительки, мовби злиняла перед її яскравою молодістю (О. Гончар).

4. перен. Який справляє сильне враження своєю переконливістю, виразністю.

Жюль Верн – перший письменник нового часу, який в яскравій літературній формі висунув ідею міжпланетних перельотів (з наук.-попул. літ.);

// Помітно виявлений, відчутний.

Природний нахил до літературної творчості в нашій родині виявлявся яскравий (С. Васильченко);

// Сильний (про враження, почуття).

Зненависть до неї [панни Анелі] зростає в мені, стає така гостра, така яскрава часом, що я не знаю – чи се не кохання? (М. Коцюбинський);

Кілька днів Тарас Григорович жив під яскравим враженням від казахського аулу (З. Тулуб);

Дитячі враження надзвичайно яскраві і залишають по собі слід на все життя (з наук. літ.);

// Своєрідний, характерний, чітко виражений.

Мова її стала скупа, точна, яскрава, слова з'явилися вагомі, і ставали вони в її мову, як у пісню (Ю. Яновський);

Український народ протягом багатьох століть своєї історії створив яскраві сімейні та громадські свята, звичаї й обряди (з наук. літ.);

// Який чітко, виразно постає в свідомості, пам'яті і т. ін.

Згадалась [Йонові] сцена з хустинкою. Уява була така жива, така яскрава, що Йон мимохіть схопився рукою за хустинку, яка й досі обіймала його шию (М. Коцюбинський);

Яскрава думка промайнула серед думок Яринки (В. Собко).

5. Який відзначається своєю експресивністю, влучністю, утечініністю (про гумор).

Яскраві порівняння.