1. Великий тлумачний словник сучасної мови

яскравий

яскра́вий

-а, -е.

1》 Який випромінює сильне, сліпуче світло; сяючий.

|| Сповнений світла.

2》 Який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення.

|| перен. Виразний, помітний, який впадає в очі.

3》 перен. Який вирізняється характерними позитивними рисами.

|| Нічим не засмучений, радісний, щасливий.

4》 перен. Який справляє сильне враження своєю переконливістю, виразністю.

|| Який можна побачити; помітний.

|| Сильний (про враження, почуття).

|| Своєрідний, характерний, чітко виражений.

|| Який чітко, виразно постає у свідомості, пам'яті тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яскравий — (який виділяється живописністю своїх кольорів) ярий, соковитий, (про світло) ясний, блискучий, (особливо) сліпучий, осяйний. _ Словник синонімів Полюги
  2. яскравий — Блискучий, сліпучий, ІСКРИСТИЙ, осяйний, ур. ярий, сонцеясний, св. сяючий; (колір) разючий, соковитий, ПРОМЕНИСТИЙ, насичений, п. гарячий, палкий; (день) соняшний; (- мову) багатий, образний, кольоритний; (талант) феноменальний, видатний... Словник синонімів Караванського
  3. яскравий — I осяйний, сліпучий, сліпучо-білий, сяючий, червоногарячий, яскраво-білий, яскраво-жовтий, яскраво-зелений, яскраво-синій, яскраво-червоний, яскристий, ярий, ясненький, яснесенький, ясний і ясний, яснобарвий, яснобарвний, ясно-жовтий, ясно-синій, ясно-червоний II див. світлий Словник синонімів Вусика
  4. яскравий — ЯСКРА́ВИЙ, а, е. 1. Який випромінює блискуче, сліпуче світло; сяйний. Ніч була зоряна. Небо здавалося майже чорним в яскравих і гострих іскрах зір (З. Словник української мови у 20 томах
  5. яскравий — яскра́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. яскравий — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Словник синонімів української мови
  7. яскравий — Яскра́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. яскравий — ЯСКРА́ВИЙ, а, е. 1. Який випромінює сильне, сліпуче світло; сяючий. Ніч була зоряна. Небо здавалося майже чорним в яскравих і гострих іскрах зір (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах