ясла

Я́СЛА, я́сел, мн.

1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби.

Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний);

Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (В. Стефаник);

Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (М. Стельмах).

2. перен., також зі сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років.

Галя схудла й зблідла, до ночі засиджуючись в майстерні над проектом міського мікрорайону, де має бути все – житлові будинки, школи, кіно, торговельний центр, сквери, дитсадки та ясла (Л. Первомайський);

Мала сестра дітей у артільних яслах пильнує (Григорій Тютюнник);

Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (В. Кучер).

(1) Дитя́чі я́сла – установа, в якій здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років.

На кожній рудні є дитячі ясла (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

ясла

Значення в інших словниках