ясла
Я́СЛА, я́сел, мн.
1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби.
Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирний, II, 1954, 110);
Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Стеф., І, 1949, 132);
Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Стельмах, І, 1962, 487).
2. також із сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років.
Галя схудла й зблідла, до ночі засиджуючись в майстерні над проектом міського мікрорайону, де має бути все — житлові будинки, школи, кіно, торговельний центр, сквери, дитсадки та ясла (Перв., Дикий мед, 1963, 4);
Мала сестра дітей у артільних яслах пильнує (Тют., Вир, 1964, 48);
Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (Кучер, Трудна любов, 1960, 459).
Значення в інших словниках
- ясла — П. (дитячі) п. світличка; ясельця. Словник синонімів Караванського
- ясла — [йасла] -сеил/-сел, д. -слам/-слам Орфоепічний словник української мови
- ясла — (дитиняч.) дитинець, передшкілка Словник чужослів Павло Штепа
- ясла — ясел, мн. 1》 Відгороджене у хліві місце, куди закладають корм для худоби. 2》 також зі сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюються догляд і виховання дітей до трьох років. Ясла-садок — заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей дошкільного віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясла — Я́СЛА, я́сел, мн. 1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- ясла — я́сла множинний іменник Орфографічний словник української мови
- ясла — Я́сла, я́сел, я́слам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ясла — Я́сла, ясел ж. мн. 1) Ясли. Ясла до коней не ходять. Ном. № 4479. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. 2) = ясна. Пятигор. окр. ум. яселка, яселечка, ясельця. Чуб. III. 323, 337. Словник української мови Грінченка