1. Словник української мови у 20 томах

яструб

Я́СТРУБ, а, ч.

Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу; коструб.

Високо над аулом плавали два яструби (О. Десняк);

Валерій помітив яструба, що завмер у повітрі над берегом (О. Ільченко);

Мов чайка, над гніздом якої закружляв яструб, Ольга Петрівна шукала засобів, щоб одгородити дітей од лиха (М. Олійник);

* Образно. Зламати крила яструба – навік! Розсікти навпіл голову криваву! Устав з мечем ратай і робітник За нашу долю і за нашу славу! (М. Рильський);

* У порівн. Розлючена чорна квочка, мов хижий яструб, налетіла на хлопчину (О. Донченко);

* Образно. * У порівн. Пролітають яструбами літаки в нічну погоду (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яструб — див. ШУЛІКА. Словник синонімів Караванського
  2. яструб — [йаструб] -ба, м. (на) -б'і/-бов'і, мн. йаструби, йаструб'іy два йаструбие Орфоепічний словник української мови
  3. яструб — Шуліка, шульпіка, шуляк. каня, крагулець, кругав, рябець, див. коршун Словник чужослів Павло Штепа
  4. яструб — -а, ч. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яструб — я́струб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. яструб — Я́СТРУБ (хижий лісовий птах), КО́СТРУБ діал., КРАГУ́ЛЕЦЬ діал.; ПОЛОВИ́К діал. (різновид яструба). Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору й закружляв над полем (О. Донченко); Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка); Вгорі кружляв хижокрилий половик (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
  7. яструб — Я́струб, -ба; -би, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. яструб — Я́СТРУБ, а, чол. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу. Високо над аулом плавали два яструби (Олекса Десняк, Десну.. Словник української мови в 11 томах