ізооктан
ІЗООКТА́Н, у, ч., хім.
Насичений вуглеводень, прозора безбарвна рідина з запахом бензину.
Ізооктан застосовують як домішку у виробництві бензинів для підвищення їхніх антидетонаційних властивостей, а також як розчинник (з наук. літ.);
Змішуючи ізооктан із гептаном, одержують рідини з певним октановим числом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізооктан — ізоокта́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ізооктан — -у, ч. Насичений вуглеводень, що застосовується для підвищення антидетонаційної стійкості палив і як еталонне паливо (октанове число – 100). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізооктан — ізоокта́н (від ізо... і октан) насичений вуглеводень; прозора безбарвна рідина з запахом бензину. Застосовують у виробництві авіаційних бензинів, як еталонне (див. еталон) паливо тощо. Словник іншомовних слів Мельничука