ізооктан
ізоокта́н
(від ізо... і октан)
насичений вуглеводень; прозора безбарвна рідина з запахом бензину. Застосовують у виробництві авіаційних бензинів, як еталонне (див. еталон) паливо тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізооктан — ІЗООКТА́Н, у, ч., хім. Насичений вуглеводень, прозора безбарвна рідина з запахом бензину. Ізооктан застосовують як домішку у виробництві бензинів для підвищення їхніх антидетонаційних властивостей, а також як розчинник (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ізооктан — ізоокта́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ізооктан — -у, ч. Насичений вуглеводень, що застосовується для підвищення антидетонаційної стійкості палив і як еталонне паливо (октанове число – 100). Великий тлумачний словник сучасної мови