1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ізооктан

ізоокта́н

-у, ч.

Насичений вуглеводень, що застосовується для підвищення антидетонаційної стійкості палив і як еталонне паливо (октанове число – 100).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізооктан — ІЗООКТА́Н, у, ч., хім. Насичений вуглеводень, прозора безбарвна рідина з запахом бензину. Ізооктан застосовують як домішку у виробництві бензинів для підвищення їхніх антидетонаційних властивостей, а також як розчинник (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. ізооктан — ізоокта́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ізооктан — ізоокта́н (від ізо... і октан) насичений вуглеводень; прозора безбарвна рідина з запахом бензину. Застосовують у виробництві авіаційних бензинів, як еталонне (див. еталон) паливо тощо. Словник іншомовних слів Мельничука