іномарка
ІНОМА́РКА, и, ж., розм.
Автомобіль (перев. легковий) іноземного виробництва.
Моя дружина гарно вписується в дизайн іномарки, правда, її трохи дратує, що цей “Опель” розмальований емблемою фірми, так що ми їдемо і водночас її рекламуємо (Л. Костенко);
Нові пани щороку купують собі нові іномарки, кожна з них три добрих трактори варта (Г. Тарасюк);
Єва зупинила машину біля кількох автівок, серед яких були й іномарки (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me