іномарка

ІНОМА́РКА, и, ж., розм.

Автомобіль (перев. легковий) іноземного виробництва.

Моя дружина гарно вписується в дизайн іномарки, правда, її трохи дратує, що цей “Опель” розмальований емблемою фірми, так що ми їдемо і водночас її рекламуємо (Л. Костенко);

Нові пани щороку купують собі нові іномарки, кожна з них три добрих трактори варта (Г. Тарасюк);

Єва зупинила машину біля кількох автівок, серед яких були й іномарки (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іномарка — [іномарка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  2. іномарка — інома́рка іменник жіночого роду про автомобіль розм. Орфографічний словник української мови
  3. іномарка — -и, ж., розм. Автомобіль іноземного виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови