інтернунцій

ІНТЕРНУ́НЦІЙ, я, ч., заст.

Дипломатичний представник Ватикану, що відповідає рангові посланника (за рангом другий після нунція).

Згідно з новим Кодексом канонічного права від 1983 року категорія інтернунцій у дипломатичній службі Ватикану була ліквідована (з наук. літ.);

Інтернунцій очолював папське дипломатичне представництво й за своїм дипломатичним класом та ієрархією дипломатичної служби Ватикану йшов після нунція (з наук.-попул. літ.).