інтерорецепція

ІНТЕРОРЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., фізл.

Те саме, що інтероце́пція.

Інтерорецепція травного тракту забезпечує нормальне травлення, інтерорецепція серцево-судинної системи має величезне значення для рефлекторної регуляції кровообігу й дихання (з наук. літ.);

За допомогою інтерорецепції реалізується зв'язок внутрішніх органів, кровоносних і лімфатичних вузлів, скелетних м'язів та ін. із центральною нервовою системою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерорецепція — -ї, ж. Сприймання центральною нервовою системою подразнень, що надходять із внутрішнього середовища організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інтерорецепція — інтерореце́пція, інтероце́пція (від лат. interior – внутрішній і receptio – сприймання) виникнення, проведення і сприймання центральною нервовою системою імпульсів, які з’являються внаслідок збудження чутливих закінчень, розсіяних у внутрішніх органах. Словник іншомовних слів Мельничука