1. Словник української мови у 20 томах

ґонтя

ҐО́НТЯ, я, с., збірн., діал.

Ґонт (ґонта).

Невисокі під ґонтям доми білілися до сонця, мов сріблява луска (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонтя — ґо́нтя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ґонтя — -я, с., діал. Ґонт (гонга). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґонтя — Ґонтя, гонтя, -тя с. = ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14. Словник української мови Грінченка