ґонтя
ґо́нтя
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґонтя — ҐО́НТЯ, я, с., збірн., діал. Ґонт (ґонта). Невисокі під ґонтям доми білілися до сонця, мов сріблява луска (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- ґонтя — -я, с., діал. Ґонт (гонга). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґонтя — Ґонтя, гонтя, -тя с. = ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14. Словник української мови Грінченка