1. Словник української мови Грінченка

ґонтя

Ґонтя, гонтя, -тя

с. = ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонтя — ҐО́НТЯ, я, с., збірн., діал. Ґонт (ґонта). Невисокі під ґонтям доми білілися до сонця, мов сріблява луска (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. ґонтя — ґо́нтя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. ґонтя — -я, с., діал. Ґонт (гонга). Великий тлумачний словник сучасної мови