заскочити

Значення в інших словниках

1. заскочити — Заскочити: — застати зненацька [52] Словник з творів Івана Франка
2. заскочити — заско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. заскочити — див. заскакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заскочити — заскочити застати зненацька (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. заскочити — заско́чили ша́рики за ро́лики в кого, рідше кому, грубо. Хто-небудь став дурним і нерозумно поводить себе. —Побачим…— І бачити нічого! Шумер сам склав і підписав смертного вирока собі. Да-а-а… шарики йому за ролики заскочили, да-а! (Б. Нечерда). Фразеологічний словник української мови
6. заскочити — ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ... Словник синонімів української мови
7. заскочити — Заско́чити, -ко́чу, -ко́чиш, -ко́чать; заско́ч, -ко́чмо, -ко́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. заскочити — ЗАСКО́ЧИТИ див. заска́кувати. Словник української мови в 11 томах
9. заскочити — Заскакувати, -кую, -єш сов. в. заскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Словник української мови Грінченка