причинець
Заступник, захисник, протектор
Джерело:
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причинець — причи́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- причинець — -нця, ч., заст. Винуватець, призвідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причинець — ПРИЧИ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Винуватець, призвідник. Він вимагав від ляхів, щоб вони видали туркам всю козацьку старшину, як винуватців і причинців морських походів (З. Тулуб); Ходили в народі чутки, що це саме він, оцей Килигей, був причинцем смерті степової мільйонерки Софії Фальцфейн (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- причинець — ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло. Словник синонімів української мови
- причинець — Причи́нець, -чи́нця; -чи́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- причинець — ПРИЧИ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Винуватець, призвідник. Він вимагав від ляхів, щоб вони видали туркам всю козацьку старшину, як винуватців і причинців морських походів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 559); Ходили в народі чутки, що це саме він, оцей Килигей... Словник української мови в 11 томах
- причинець — Причинець, -нця м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр. Словник української мови Грінченка