тлумити

Давити, подавляти, вгамовувати, душити

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлумити — Товпитися, придушувати [I] Словник з творів Івана Франка
  2. тлумити — тлуми́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тлумити — див. нищити Словник синонімів Вусика
  4. тлумити — ТЛУМИ́ТИ, млю́, миш; мн. тлумля́ть; недок., кого, що. 1. Знищувати, нівечити. 2. Те саме, що заглуша́ти. Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); // перен. Тамувати, угамовувати почуття. [Прісцілла:] Та й не судила я. Хіба то суд?... Словник української мови у 20 томах
  5. тлумити — тлу́мити бити, товкти (м, ср, ст)|| = валити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тлумити — -млю, -миш; мн. тлумлять; недок., перех. 1》 Знищувати, нівечити. 2》 Те саме, що заглушати. || перен. Тамувати, угамовувати почуття. 3》 розм. Те саме, що бити 2); лупцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тлумити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. тлумити — ТЛУМИ́ТИ, млю́, миш; мн. тлумля́ть; недок., перех. 1. Знищувати, нівечити. 2. Те саме, що заглуша́ти. Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Л. Укр., IV, 1954, 263); // перен. Тамувати, угамовувати почуття. [Прісцілла:] Та й не судила я. Хіба то суд?... Словник української мови в 11 томах