яничари
яничари, єничари
відбірне привілейоване турецьке піше військо, утворене турецьким султаном Урханом у XIV столітті і скасоване Мухмудом II у 1826 році
Джерело:
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яничари — Янича́ри: — регулярна піхота в султанській Туреччині, що сформувалася у XIV ст. з військовополонених, а пізніше (з XV ст.) з юнаків-християн, навернених у мусульманство [43] Словник з творів Івана Франка
- яничари — Ів, мн. (одн. яничар, -а). 1. У султанській Туреччині – солдати регулярної армії, створеної в XIV ст. Спочатку комплектувалися з юнаків, які потрапили в рабство, пізніше... Літературне слововживання
- яничари — Добірна турец. регулярна піхота в XIV-XIX ст., створена султаном Мурадом I; комплектували із християнських бранців, пізніше — шляхом насильницького набору хлопчиків із християнського населення Османської імперії; заборонено одружуватись... Універсальний словник-енциклопедія