бинт

[бинт]

-биента, м. (на) биен'т'і, мн. биенти, биен'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бинт — бинт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бинт — Завитка, див. бандаж Словник чужослів Павло Штепа
  3. бинт — БИНТ, а́, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран, накладання пов'язок, скріплювання книжкових палітурок і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. бинт — БИНТ, а́, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев’язування ран і т. ін. Вчора зробили мені пов’язку не гіпсову, а просто з крохмального бинта (Л. Укр., V, 1956, 261); Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (Довж., І, 1958, 189). Словник української мови в 11 томах
  5. бинт — -а, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бинт — (-а) ч.,нарк. Тканина, просочена опіятами. ПСУМС, 7. Словник жарґонної лексики української мови