булка

бу́лка

улка]

-лкие, д. і м. -лц'і, мн. булкие/ булки, булок

дв'і булкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булка — бу́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́лки Орфографічний словник української мови
  2. булка — -и, ж. 1》 Хліб із білого пшеничного борошна. 2》 діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булка — Бухан, буханка, буханець, паляниця, паляничка Словник чужослів Павло Штепа
  4. булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. – Одному залюбки житній хліб, а другому – булку подавай (Панас Мирний); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. булка — И, ж. 1. Тіло. Лопата стоїть з відром на голові, дві булки стирчать снігові («Моторолла»). 2. мн. Сідниці. 3. мн. Стегна. Словник сучасного українського сленгу
  6. булка — (-и) ж.; частіше мн. булки, -лок. 1. крим:, жарт. Сідниці. БСРЖ, 80; СЖЗ, 21. 2. мол.; жарт. М'язи. ПСУМС, 10. Словник жарґонної лексики української мови
  7. булка — див. хліб Словник синонімів Вусика
  8. булка — Бу́лка, -лки, -лці; бу́лки́, було́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Март., Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики?... Словник української мови в 11 томах