булка
бу́лка
[булка]
-лкие, д. і м. -лц'і, мн. булкие/ булки, булок
дв'і булкие
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- булка — бу́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́лки Орфографічний словник української мови
- булка — -и, ж. 1》 Хліб із білого пшеничного борошна. 2》 діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- булка — Бухан, буханка, буханець, паляниця, паляничка Словник чужослів Павло Штепа
- булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. – Одному залюбки житній хліб, а другому – булку подавай (Панас Мирний); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Л. Словник української мови у 20 томах
- булка — И, ж. 1. Тіло. Лопата стоїть з відром на голові, дві булки стирчать снігові («Моторолла»). 2. мн. Сідниці. 3. мн. Стегна. Словник сучасного українського сленгу
- булка — (-и) ж.; частіше мн. булки, -лок. 1. крим:, жарт. Сідниці. БСРЖ, 80; СЖЗ, 21. 2. мол.; жарт. М'язи. ПСУМС, 10. Словник жарґонної лексики української мови
- булка — див. хліб Словник синонімів Вусика
- булка — Бу́лка, -лки, -лці; бу́лки́, було́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Март., Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики?... Словник української мови в 11 томах