бурка

Значення в інших словниках

1. бурка — бу́рка 1 іменник жіночого роду плащ бу́рка 2 іменник жіночого роду отвір Орфографічний словник української мови
2. бурка — I -и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі). II -и, ж. Вузький отвір, що його висвердлюють у гірських породах тощо і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурка — БУ́РКА¹, и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі). Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (І. Котляревський); Голений хурман в широкій бурці .. взяв з рук моїх чемодан (М. Словник української мови у 20 томах
4. бурка — И, ж. Смачна страва. Словник сучасного українського сленгу
5. бурка — БУ́РКА¹, и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (переважно па Кавказі). Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (Котл., І, 1952, 206); Голений хурман в широкій бурці.. взяв з рук моїх чемодан (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. бурка — Бурка, -ки ж. 1) Бурка. КС. 1882. XII. 592. ЗОЮР. І. 302. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. Ком. ІІ. № 159. 2) Родъ башлыка у опанчі. Гол. Од. 18. 3) = картопля. Фр. Пр. 130. 4) = буря. Вх. Уг. 229. ум. бурочка. Словник української мови Грінченка