бурка
БУ́РКА¹, и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (переважно па Кавказі).
Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (Котл., І, 1952, 206);
Голений хурман в широкій бурці.. взяв з рук моїх чемодан (Коцюб., II, 1955, 244);
Помітила я одного чоловіка в чорній бурці (Шиян, Партиз. край, 1946, 95).
БУ́РКА², и, ж. Вузький отвір, який висвердлюють у гірських породах тощо і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря.
Доводилося бурити в гарячому шлаку, закладати в бурки вибухові патрони (Наука.., 6, 1956, 16);
Стоколос показував місце кожної бурки, напрям свердла, глибину шпура, найви-гіднішу для вибухової дії (Ю. Янов., Мир, 1956, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурка — бу́рка 1 іменник жіночого роду плащ бу́рка 2 іменник жіночого роду отвір Орфографічний словник української мови
- бурка — [бурка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. -рки, -рок дв'і буркие Орфоепічний словник української мови
- бурка — I -и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі). II -и, ж. Вузький отвір, що його висвердлюють у гірських породах тощо і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурка — БУ́РКА¹, и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі). Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (І. Котляревський); Голений хурман в широкій бурці .. взяв з рук моїх чемодан (М. Словник української мови у 20 томах
- бурка — И, ж. Смачна страва. Словник сучасного українського сленгу
- бурка — Бурка, -ки ж. 1) Бурка. КС. 1882. XII. 592. ЗОЮР. І. 302. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. Ком. ІІ. № 159. 2) Родъ башлыка у опанчі. Гол. Од. 18. 3) = картопля. Фр. Пр. 130. 4) = буря. Вх. Уг. 229. ум. бурочка. Словник української мови Грінченка